наполегливий — а, е. 1) Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2) Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності … Український тлумачний словник
наполегливий — [наполе/глиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
наполегливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вілий — наполегливий, впертий, в їдливий … Лемківський Словничок
настійливий — а, е. 1) Завзятий, стійкий, непохитний у досягненні чого небудь; наполегливий. 2) Який виражає завзяття, стійкість, непохитність; наполегливий. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності … Український тлумачний словник
невтомний — I (який не знає втоми), невтомленний; невсипущий, невсипний (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі) Пор. невгамовний I II ▶ див. наполегливий 1), наполегливий 2) … Словник синонімів української мови
упертий — I = впертий (який намагається все чинити по своєму, не піддається впливові), непоступливий, непіддатливий, неподатливий, незгідливий, незгідний, незговірливий; затятий, запеклий, клятий, забісований (особливо впертий); міднолобий (безглуздо… … Словник синонімів української мови
вольовий — а/, е/. 1) Прикм. до воля 1). 2) Який має тверду волю, характер; наполегливий. 3) Заснований на особистій волі, без урахування об єктивних умов і закономірностей; волюнтаристичний. Вольове керівництво … Український тлумачний словник
наважливий — а, е, заст. Рішучий; наполегливий … Український тлумачний словник
наполегливість — вості, ж. Абстр. ім. до наполегливий … Український тлумачний словник
